Тільки не треба
A_Lesha (Алеша) – Моя любов...Що ти чуєш Скажи про мене І чи ти знаєш Те чого знати не треба Я бачу тебе Крізь засліплені очі І бачу небо І зоряні ночі...Моя любов Що поруч завжди Моя душа То є тільки ТИ Вільна вона Моя любов Що поруч завжди То є тільки ТИ!!!
03:41
Настя каменских Моя любов – Що ти чуєш скажи про мене, чи ти знаєш то, чого знати не треба Я бачу тебе крізь осліплені очі...я бачу небо і зоряні ночі...Моя любов, що поруч завжди. Моя душа – то є тільки ТИ! Вільна вона, моя любов,що поруч завжди, то є тільки ТИ... Моя любов..
03:39
Настя каменских – Моя любовЩо ти чуєш,скажи, про мене Чи ти знаєш, те чого знати не треба Я бачу тебе крізь засліплені очі Я бачу небо і зоряні ночі Приспів Моя любов, що поруч завжди Моя душа то є тільки ти Вільна вона, моя любов, що поруч завжди То є тільки
03:39
Zоряна – не треба більше сліз, не треба більше болю. А тільки голос твій, що знов мені говорить "Чекаю...Бажаю..."
03:35
... – Кожен день тебе я бачу, Та боюсь я підійти, Вже сто разів були моменти, Які б змінили все в житі. Лиш тільки дотик поцілунків, Не треба слів чи подарунків, Бери, що хочеш, та лиш не йди Від мене... Приспів Я тебе кличу, а ти не чуєш... Дивлюсь на тебе,
03:29
Порох – , відчинені серця, щирі очі таких не так багато є в світі лилися сльози щастя щоночі обіцянки назавжди любити. будиночок на розі двох вулиць паркан плющем осіннім завитий здавалося дощі схаменулись здавалося завжди буде літо. лише один дзвінок телефону і варто тільки їм захотіти повіяло теплом з-за кордону а одже неодмінно летіти. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скронях вітер свище. не обіцяй, навіщо не обіцяй, не треба залежить час найближчий та не завжди від тебе. і раптом все змінилось навколо проблеми, ціни, сни сподівання розїхалися як діти в школу що першим було стало останнім. їй у варшавські спальні райони йому москву бетоном залити але кохання у таксофонах приречене не довго прожити. куди ведуть строкаті дороги чому ви заблукали у світі вас сотні, тисячі, вас мільйони в ізраїлі, канаді, на кріті. є спогади про те, як було все надії є на те, як все буде нас доля стрімко течією несе бо ми є не титани, ми люди. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скр
00:15
Порох – Ти признайся мені, Звідки в тебе ті чари, Я без тебе всі дні У полоні печалі. Може, десь у лісах Ти чар-зілля шукала, Сонце-руту знайшла І мене зчарувала Приспів Червону руту Не шукай вечорами, – Ти у мене єдина, Тільки ти, повір. Бо твоя врода – То є чистая вода, То є бистрая вода З синіх гір. Бачу я тебе в снах, У дібровах зелених, По забутих стежках Ти приходиш до мене. І не треба нести Мені квітку надії, Бо давно уже ти Увійшла в мої мрії. Приспів
00:26
Порох – відчинені серця, щирі очі таких не так багато є в світі лилися сльози щастя щоночі обіцянки назавжди любити. будиночок на розі двох вулиць паркан плющем осіннім завитий здавалося дощі схаменулись здавалося завжди буде літо. лише один дзвінок телефону і варто тільки їм захотіти повіяло теплом з-за кордону а одже неодмінно летіти. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скронях вітер свище. не обіцяй, навіщо не обіцяй, не треба залежить час найближчий та не завжди від тебе. і раптом все змінилось навколо проблеми, ціни, сни сподівання розїхалися як діти в школу що першим було стало останнім. їй у варшавські спальні райони йому москву бетоном залити але кохання у таксофонах приречене не довго прожити. куди ведуть строкаті дороги чому ви заблукали у світі вас сотні, тисячі, вас мільйони в ізраїлі, канаді, на кріті. є спогади про те, як було все надії є на те, як все буде нас доля стрімко течією несе бо ми є не титани, ми люди. не обіцяй назавжди не обіцяй навічно де твоє-моє завтра у скроня
00:28